Перевізники і водії масово емігрують до Польщі і засновують власні транспортні компанії

Olga Pasichnyk 17.08.2018

Aktualności - Trans.eu Platform
Покращення відносин України і Європейського Союзу, в тому числі введення системи безвізового режиму, призвело до того, що все більше українців вибирають роботу за кордоном і відкривають компанії в Шенгенській зоні. Масштаби цього явища зросли настільки, що український транспортний сектор вже відчуває наслідки відсутності співробітників. Чи відчують поляки незабаром присутність нових конкурентів на ринку?
До Польщі емігрують всі представники сектора: водії, перевізники, менеджери транспорту, механіки. В якості працівників, причина очевидна – середня заробітна плата в Польщі в 2018 р склала 3530 злотих нетто, це приблизно 815 євро, тим часом, в Україні – 210 євро. Відповідно до даних Міжнародної організації з міграції, тільки в 2015 р Україна втратила 12 % своєї робочої сили. За оцінками ООН, в 2050 р число жителів України скоротиться з 44,2 млн до 36,4 млн, основною причиною цього є саме трудова міграція.

– Трудова міграція – це одна з головних проблем України. Це може представляти серйозну загрозу як для економічного зростання, так і стабільності цін в найближчі роки, – сказав заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб.

Grafic

Еміграція водіїв з України та Білорусі в Польщу та інші країни ЄС постійно збільшується вже кілька років. Місцеві підприємці вже відчувають дефіцит кадрів, і з тривогою підраховують збитки.

– Роботою в Польщі я дуже задоволений. Я працюю тут уже кілька років. Роботодавці чесні, умови хороші. Дороги тут кращі, рівень безпеки без порівняння вище. Я замислююся над тим, щоб привезти сюди сім’ю і залишитися жити в Польщі на постійній основі, – говорить водій вантажівки Михайло в інтерв’ю для Trans.INFO.

– В Україні нестача водіїв вантажівок відчувається вже дуже гостро. Всі поїхали на роботу в Польщу, де умови роботи набагато кращі. В країні не вистачає перевезень. Наша діяльність приносить втрати, через що нам нема за що платити співробітникам. Я являюсь дрібним перевізником. В даний момент три моїх вантажівки стоять порожні на стоянці, тому що на них нікому їздити, – каже Євген Балак, перевізник з України. – На двох інших я їжджу сам і мій останній водій.

Міграція роботодавців

Українські підприємці, особливо з сектора малого і середнього бізнесу, йдуть по слідах водіїв. Після втрати рентабельності і через страх перед крахом, автодорожні перевізники переїжджають до Польщі і тут відкривають діяльність, орієнтовану на міжнародний транспорт.

– Серед українських перевізників наростає велике хвилювання. Вони масово їдуть в Європу і там відкривають фірми. З якої причини? Тому що так зручніше. І немає ніяких складнощів з відкриттям нової компанії, – говорить директор групи «Прайм» Дмитро Льоушкін.

Більшість українських перевізників, які вважають, що краще виїхати за кордон, реєструють свої фірми в Польщі. Потім купують за безцінь старі вантажівки, які відправляють в Україну. Там за дуже низькими цінами вантажівки миють, роблять капітальний ремонт, відновлюють, а пізніше вони, майже як нові, повертаються до Польщі. Водіїв наймають також з України. Чому? По-перше, бажаючих поїхати на роботу в ЄС дуже багато, достатньо лише оголосити набір, а по – друге, робоча сила в Україні стоїть дуже дешево.

– Таким чином створюється дуже цікава бізнес-модель компанії. Українці в Польщі відкривають фірми і наймають наших людей. Відправляють вантажівки в Україну і тут купують дешеве паливо. Воно безумовно набагато дешевше, ніж в ЄС. Потім перевізник приймає невеличке замовлення на перевезення за маршрутом Україна-Польща. Після його завершення залишається багато дешевого палива. Тепер вже приймаєш замовлення за маршрутами в ЄС, звичайно, вже за європейськими тарифами, – говорить Дмитро Льоушкін.

Після введення обмежень на ввезення палива, перевізники, відповідно до вище наведеної моделі, відправляють транспортні засоби в Білорусь, щоб потім більшу кількість палива можна було перевезти через Литву. Так чи інакше, ця модель поки працює як і раніше.

– Українці вже почали серйозно конкурувати з поляками, які не можуть з нами конкурувати, якщо мова йде про ставки за перевезення, – каже Дмитро Льоушкін. – В якості цікавого факту додам, що на повному баку тягач може доїхати приблизно до Берліна. Це означає, що він може об’їхати територію радіусом приблизно в 800 км від українського кордону. Коли паливо закінчується, то весь процес повторюється заново, – пояснює експерт.

Звичайно, про довгі маршруті – в глибину Німеччини, Франції, Голландії або Іспанії – не може бути й мови. Але ці ближні маршрути теж дуже привабливі.

– Це перспективні напрямки, які будуть розвиватися і надалі. Інші маршрути, наприклад, всередині України або в Росію, вже застаріли і мало прибуткові, – констатує Дмитро Льоушкін.

За різними оцінками, в даний час в Польщі працює близько мільйона громадян України, які підтримують польський ВВП за рахунок здійснення покупок, використання послуг або створення бізнесу на території нашої країни.

– Протягом кількох років, працівники з України стали дуже важливим фактором розвитку польської економіки. Ще в 2010 році було видано всього лише 180 тис. заяв про намір надати роботу українцям, в той час як в 2017 році вже більше 1,7 млн. Це означає зростання майже на 800%! – стверджує на сторінках доповіді «Барометр трудової міграції» Василь Воскобойник, Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

 

ФОТО: Trans.INFO

Інформація їз Trans.INFO